Государство препятствует получению «теплых кредитов», даже при наличии финансирования

«Часи, коли енергоносії для населення були дешевими, безповоротно минули. Як би не обіцяли політики знизити комунальні тарифи, повернення до старої моделі ціноутворення, коли держава дотувала «Нафтогаз», уже не буде.

Єдиним реальним способом зменшити платежі за газ, електрику, тепло і воду є скорочення обсягу споживання. Очевидно, що найбільшу частку у квитанціях за комірне становить опалення. Можливості для економії тепла без погіршення якості життя в Україні величезні.

До прикладу, Україна використовує утричі більше тепла на квадратний метр, ніж Польща. Що це означає? Що з 1 тис грн, сплачених за тепло домогосподарством, понад 600 грн просто «спалюється» або іде на підігрів повітря.

Це — втрати в енергетично неефективних будинках та мережах. Українці, які перетворили своє старе житло на енергоефективне, уже економлять понад половину суми. На жаль, цих історій успіху надто мало в масштабах країни.

По-перше, у багатоквартирних будинках такі заходи потрібно робити спільно, а ОСББ створили співвласники лише кожної третьої багатоповерхівки.

По-друге, для проведення термічної модернізації потрібні значні кошти, тому у всіх розвинутих країнах є спеціальні державні програми підтримки енергоефективності.

З 2016 року на єдину програму, що стимулює запровадження енергоефективних заходів для населення через здешевлення банківського кредиту в Україні, держава передбачає надто мало коштів.

«Опора» вимагає від урядовців планувати в держбюджеті достатній рівень фінансування програми «Теплі кредити» — близько 3 млрд грн, проте щороку на неї виділяють не більше 400 млн грн. У травні-червні ці кошти вичерпуються. Восени після громадського тиску на програму дають ще трохи грошей.

У 2019 році ситуація повторюється. Лише протягом весни учасниками урядової програми стали понад 80 тис родин. Крім того, участь у ній взяли 810 ОСББ.

Загалом у 2019 році на енергоефективні заходи українські сім’ї залучили майже 800 млн грн — одна гривня з держбюджету дозволяє додатково залучити 3 грн з інших джерел. Програма «теплих кредитів», попри не завжди сприятливі умови банків, користується шаленою популярністю, кошти швидко використовуються.

За даними Держенергоефективності, у травні сім’ї залучили близько 300 млн грн «теплих кредитів». З них 145 млн грн отримали ОСББ, 140 млн грн витрачено на утеплення приватних будинків та близько 10 млн грн — на твердопаливні котли.

На програму у держбюджеті передбачено 400 млн грн. Зараз фінансування вичерпане на 85%. Враховуючи динаміку попиту, деякі банки вже завершили збирати заявки на кредитування. Протягом кількох тижнів ОСББ можуть отримати «теплі кредити» в Укргазбанку та Ощадбанку, фізичні особи — у JSC Ukreximbank.

10 квітня 2019 року «Опора» звернулася до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з проханням забезпечити безперебійне фінансування програми.

Фонд енергоефективності, який повинен стати основним інструментом підтримки енергоефективних заходів, у 2019 році працює лише з пілотними проектами для ОСББ, що фінансуються за кошти програм міжнародної технічної допомоги.

Тому доцільно було б розподілити кошти між діючими фінансовими інструментами. За даними Мінрегіонбуду, на рахунках фонду є близько 3,2 млрд грн і близько 100 млн євро — у мультидонорському фонді, які не будуть використані у 2019 році.

Ми довго очікували відповіді від прем’єра щодо продовження фінансування програми «Теплі кредити», адже з телеекранів лунають заклики до населення утеплювати житло. Минуло 40 днів, але відповіді від очільника уряду досі нема.

Натомість надійшов лист від Мінрегіонбуду. Міністерство не заперечує, що Фонд енергоефективності лише готує документи для свого запуску. Відомство посилається на угоду від 18 квітня 2018 року між Україною та ЄС і побоюється ризиків, що можуть виникнути у зв’язку із зменшенням обсягів фінансування бюджетної програми «Функціонування Фонду енергоефективності у 2019 році».

Однак ці кошти у 2019 році не будуть спрямовані на енергоефективні заходи, адже відбувається лише «пілотування» процедур фонду за кошти міжнародних донорів.

Разом з тим, Мінрегіонбуд сподівається, що коштів на «теплі кредити» вистачить до кінця року, та обіцяє розглянути питання про додаткове виділення фінансів лише у випадку, якщо Держенергоефективності звернеться з відповідним запитом.

Таке враження, що голова не знає, куди ідуть ноги. Держенергоефективності на виконання доручення Гройсмана щодо листа «Опори» звернулося до віце-прем’єра Геннадія Зубка з проханням розглянути можливість перерозподілу коштів для продовження фінансування програми «Теплі кредити» ще у квітні 2019 року.

Крім того, щотижнева статистика свідчить, що вільних коштів 1 червня майже не залишалося. Очевидно, для центрального органу виконавчої влади, який відповідає за формування політики енергоефективності, це не аргумент.

Чиновники запевняють громадськість, що фінансування енергоефективних заходів у житловому фонді буде безперебійним протягом року, але на практиці посилаються на непереборні бюрократичні перепони, ними ж створені.

Після схвалення урядом постанови документи необхідно узгодити з бюджетним комітетом Верховної Ради, а парламент перед виборами працює все гірше.

За найсприятливіших обставин для перерозподілу бюджетних коштів необхідно два місяці. Тому Мінрегіонбуд штучно створює ситуацію, коли українці не зможуть належним чином підготуватися до опалювального сезону.

Щодня тисячі людей, пройшовши усі бюрократичні процедури, отримують відмови у банках в одержанні «теплих кредитів». Це створює суспільну напругу і невдоволення, які уже незабаром позначаться на результатах виборів».